Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія Психологічні науки

Титул і зміст Вісника.

2023-10-04T17:14:13+03:00

«Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія психологічні науки» – це збірник наукових праць, у якому висвітлено результати теоретичних та емпіричних досліджень актуальних проблем психології.

Макет Вісника в повному форматі

2023-10-04T17:15:42+03:00

Теоретичний аналіз психологічної структури перфекціонізму

2023-10-04T17:18:19+03:00

Стаття присвячена розгляду теоретичного аналізу психологічної структури перфекціонізму. Представлено огляд теоретичних підходів до вивчення структури перфекціонізму серед зарубіжних та українських науковців. Значна увага приділяється проблемі недостатнього вивчення закономірностей і механізмів перфекціонізму. Також наголошується доцільність дослідження перфекціонізму на сучасному етапі розвитку психологічної науки в Україні. Доведено, що проблема перфекціонізму є досить новою в українській науковій літературі, і наявність потреби дослідження перфекціонізму вимагає більш глибокого аналізу даного феномену на сучасному етапі розвитку психологічної науки в Україні. Визначено, що перфекціонізм найчастіше розглядається як прагнення особистості до бездоганного виконання тієї чи іншої діяльності. Проведений аналіз наукової літератури вказує на те, що в українських науковців немає єдиної позиції щодо розуміння сутності психологічної структури перфекціонізму. Для успішного формування та розвитку потрібно розуміти, що стоїть за цим поняттям, тому у викладеному матеріалі розглядаються різноманітні теоретичні підходи до вивчення перфекціонізму. Автором доводиться, що у сучасній психологічній науці різні психологічні підході містять розбіжні тенденції щодо самого визначення поняття «перфекціонізм» та його структури. Перспективи подальших досліджень полягають у детальнішому емпіричному вивченні впливу перфекціонізму на різні сфери життєдіяльності особистості.

Вплив арт–терапії на психоемоційний стан осіб поважного віку

2023-10-04T17:26:34+03:00

У дослідженні зазначено особливості впливу арт-терапії на психоемоційний стан осіб поважного віку. Зокрема, висвітлено основні підходи до надання психологічної допомоги особам похилого віку в Україні, відповідно до законодавчих документів. у вищеподаному контексті актуальним завданням, яке постає перед фахівцями психологічної служби у закладах надання соціальних послуг є пошук та застосування безпечних та ефективних методів підтримки незахищених верств населення у напрямку покращення якості життя та соціалізації. Загалом, організація психологічного супроводу осіб поважного віку у напрямку оптимізації психоемоційного стану є досить актуальним питанням у галузі геронтології та психології особистості, адже лише з 2020 року в Україні почали активно впроваджувати культуру ведення активного способу життя серед осіб поважного віку в межах програми «Університет третього віку». Внаслідок цього,серед науковців постало питання розробки методологічного базису навчання та підтримки осіб означеної категорії. Результати дослідження висвітлюють ефективність впливу арт-терапевтичних технік на психоемоційний стан осіб похилого віку, а саме зниження тривожності, оптимізації психологічної стійкості. Це вказує на загальний позитивний вплив творчої активності на якість життя незахищених верств населення.

Ціннісні орієнтації засуджених рецидивістів

2023-10-07T15:38:03+03:00

Стаття присвячена аналізу особливостей ціннісних орієнтацій православних та нерелігійних засуджених рецидивістів. Мета статті – аналіз ціннісних орієнтацій православних та нерелігійних засуджених. Зроблено висновок про тісний зв’язок між усіма аналогічними термінальними та інструментальними цінностями засуджених контрольних груп, які не брали участь у корекційній програмі, чого не виявлено у засуджених експериментальної групи, які брали в ній участь.
Також виявлено значущі відмінності між кластерами термінальних та інструментальних цінностей засуджених експериментальної групи, чого не виявлено у засуджених контрольних груп. За допомогою факторного аналізу встановлено, що у кожній групі засуджених є фактор «Базові цінності», майже у кожній: «Сімейні цінності», «Професійні цінності» та «Етичні цінності». в результаті залучення засуджених експериментальної групи до корекційної програми «Православні цінності» у них відбулися значущі зміни в ієрархії термінальних та інструментальних цінностей, чого не відбулося у засуджених контрольних груп, що свідчить про її ефективність у напряму зміни цінностей засуджених рецидивістів з кримінальних на просоціальні.

Взаємозв’язок акцентуацій характеру та комунікативних установок у здобувачів вищої освіти

2023-10-05T08:59:44+03:00

У статті представлено результати дослідження особливостей взаємозв’язку між акцентуаціями характеру та комунікативними установками у здобувачів вищої освіти. Проаналізовано теоретичні підходи до розуміння феноменів «акцентуація характеру» та «комунікативна установка» у сучасній психології.
Дослідження типів акцентуацій показало, що у здобувачів вищої освіти найбільш вираженими є дистимічна, емотивна, тривожна, циклотимічна й екзальтована акцентуації характеру; найменш виражені ‒ гіпертимна, демонстративна і педантична акцентуації характеру. Дослідження комунікативних установок здобувачів вищої освіти виявило найбільші показники за шкалами «Буркотіння» і «Негативний досвід спілкування з оточуючими»; найменші – за шкалою «Відкрита жорстокість по відношенню до людей».
Дослідження взаємозв’язку між типом акцентуації і комунікативними установками показало наявність кореляції між завуальованою жорстокістю до людей і дистимічною акцентуаціями характеру. Відкритою жорстокістю до людей і гіпертимною, емотивною, тривожною, циклотимічною, збудливою і дистимічною акцентуаціями (прямий і зворотний кореляційний зв’язок). Обґрунтованим негативізмом і демонстративним, дистимічним типами акцентуації (прямий і зворотний зв’язок). Буркотінням і гіпертимною, педантичною, тривожною, демонстративною, дистимічною акцентуаціями характеру (прямий і зворотний зв’язок). Негативного досвіду спілкування і гіпертимною, тривожною, демонстративною, дистимічною акцентуаціями характеру (прямий і зворотний зв’язок).
Таким чином, проведене дослідження дозволяє констатувати, що акцентуація характеру істотно впливає на комунікативні установки особистості. Визначення акцентуації характеру здобувача вищої освіти дозволить прогнозувати, як він буде поводити себе в процесі міжособистої взаємодії, які внутрішні установки у спілкуванні має. Подібне знання може сприяти оптимізації комунікативного процесу і спільної діяльності здобувачів вищої освіти.

Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу в умовах сучасних викликів

2023-10-05T09:09:49+03:00

Військова інтервенція російської федерації до України стала кульмінацією тривалої та виснажливої агресії проти нашої країни, що потягло за собою низку гострих викликів соціально-психологічному станові учасників освітнього процесу та українського суспільства в цілому.
Проблема першої психологічної допомоги учасникам освітнього процесу в умовах сучасних викликів, прикладом яких є пандемія COVID-19, воєнний стан в Україні розглядається під кутом зору відповідності змісту цієї допомоги суспільному запитові на неї. Спричинені війною психологічні виклики поділяються умовно на такі групи, як: виклик українському народові як спільноті, виклик ментальному здоров’ю особистості, виклики психологічному благополуччю та розвитку людини та виклики українським психологам як фаховому співтовариству. Такі події у тій чи іншій мірі впливають на кожного, проте спектр можливих реакцій і емоцій вельми широкий. Багато хто відчуває себе враженим, вибитим з колії або не розуміє, що відбувається. Першу психологічну допомогу можуть надавати не тільки психологи, а й інші спеціалісти, люди, які ознайомлені з наданням першої психологічної допомоги. на те, як реагує людина, впливає безліч факторів, у тому числі: характер і тяжкість пережитої події; перенесені травмуючі події в минулому; фізичне здоров’я; вік тощо. у кожного є свої сили і можливості, які допомагають впоратися з життєвими проблемами. Перша психологічна допомога – це не є професійним психологічним консультуванням, тому що немає детальних обговорень, встановлення хронологій та сутності події, які викликають стан дистресу.

Особливості ціннісних життєвих орієнтацій сучасної студентської молоді

2023-10-05T09:18:05+03:00

Стаття присвячена досить актуальній проблемі - вивченню ціннісних життєвих орієнтацій особистості, зокрема студентства. Система ціннісних орієнтацій є важливим регулятором активності людини, оскільки вона дозволяє співвідносити індивідуальні потреби і мотиви з усвідомленими та прийнятими особистістю цінностями й нормами соціуму.
В статті проаналізовано зміст ключових понять і основних підходів у психології щодо її дослідження. Виокремлено структурні компоненти та описано суб’єктний, об’єктний та інтернаційний аспекти ціннісних життєвих орієнтацій особистості. Визначено роль ціннісних орієнтацій у формуванні особистісної зрілості; проаналізовано ступінь значущості та реалізованості зовнішніх і внутрішніх ціннісних орієнтацій сучасної студентської молоді.
На основі аналізу психологічної літератури розкрито особливості процесу формування ціннісних орієнтацій, виокремлено його фази, описано психологічні механізми, які можуть бути задіяні у процесі розвитку ціннісних життєвих орієнтацій особистості на кожній фазі її становлення.
Цікавим є аналіз змісту домінуючих цінностей у студентів юнацького віку. Так, зокрема, ще зовсім недавно домінуючими цінностями для студентів виступали такі як «цікава робота», «дружба», «щасливе сімейне життя», «любов» тощо. Однак, війна в Україні, яку розв’язала російська федерація внесла свої корективи і у ціннісносмислову сферу сучасного студентства, що спонукало молодь розставити пріоритети на такі важливі цінності як сімейні та національні, зокрема - мир, віра, свобода, гідність, єдність та ін.
Перспективами подальших досліджень стане вивчення динаміки та гендерних відмінностей ціннісних життєвих орієнтацій студентів різних курсів навчання у період воєнного стану в Україні.

Підготовка студентів до надання першої психологічної допомоги на заняттях цивільного захисту

2023-10-05T10:29:42+03:00

У статті аналізуються можливості навчальної дисципліни «Цивільний захист» щодо підготовки студентів до надання першої психологічної допомоги в надзвичайних ситуаціях. Наразі освітня галузь України створює систему моніторингу та захисту усіх учасників освітнього процесу для того, щоб полегшити психологічний вплив збройного конфлікту та створити безпечне освітнє середовище. Проаналізовані заходи, запроваджені Міністерством освіти і науки України та інших організацій, спрямовані на допомогу українцям навчитися контролювати психоемоційний стан, уникати страху, панічних приступів чи навіть постравматичного синдрому. Наведені результати досвіду вивчення теми «Перша психологічна допомога в надзвичайних ситуаціях» на заняттях цивільно-го захисту для студентів спеціальностей 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології), 014 Середня освіта (Фізика), 014 Середня освіта (Географія), 014 Середня освіта (Математика) Центрально-українського державного університету імені Володимира Винниченка. Зазначено, що надання першої психологічної допомоги не вимагає спеціальної фахової психологічної підготовки, оскільки важливою її характеристикою є простота, а отже, цілком достатньо знань отриманих в результаті вивчення психолого-педагогічних і дисциплін професійної підготовки й природній здатності проявляти співчуття і людяність. Проаналізовані ті освітні платформи, які надають можливість отримати знання з надання першої психологічної допомоги й знайшли відгук у студентів, зокрема платформа Академія стійкості, Prometheus, EdEra, Зрозуміло! курс підвищення кваліфікації для освітян «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час та після завершення воєнних дій». Зроблено висновок, що знання, які студенти та студентки отримали в результаті участі у проєктах, конференціях, онлайн лекціях та онлайн курсах неформальної освіти з питань психологічної допомоги виявилися дуже затребуваними та корисними для професійної діяльності педагогів.

Навчання дорослих іноземної мови (на прикладі заочного відділення УІПА)

2023-10-05T10:37:51+03:00

Стаття присвячена дослідженню проблеми навчання іноземної мови дорослих на прикладі заочного відділення Української інженерно-педагогічної академії (УІПА); представлені особливості навчання на заочному відділенні ЗВО, які потребують спеціальних підходів до процесу викладання іноземної мови студентам заочного відділення: широке використання можливостей Інтернету; дистанційного навчання та електронних підручників; підвищення мотивації та особистої зацікавленості; ефективна самостійна робота студентів, ретельна організація контролю знань. Автори підкреслюють, що заочна форма пов’язана з навчанням людей, які, як правило, вже достатньою мірою сформувалися не тільки в особистісному плані, а й у професії. у роботі визначаються ключові педагогічні принципи у процесі навчанні дорослої групи студентів іноземній мові в інженерному ЗВО, підкреслюються необхідні педагогічні умови для продуктивного опанування дисципліною дорослими. В рамках статті представлено аналіз підручників, методичних посібників та методичних вказівок з іноземної мови для студентів заочного відділення інженерних спеціальностей, який свідчить про реалізацію традиційного мовленнєвого підходу у процесі створення навчально-методичних матеріалів. Надаються рекомендації щодо складання та використання навчально-методичних матеріалів для реалізації цілей, передбачених програмами з дисципліни «Іноземна мова» для технічних ЗВО. Автори зазначають, що в УІПА досить давно й успішно заняття з іноземної мови для студентів заочного відділення перенесено на платформу MOODLE, яка ефективно забезпечує наочне представлення матеріалу, формує творчий підхід до навчання та розвиває навички самонавчання у контексті іншомовного навчання.

Гендерні особливості готовності до романтичних стосунків в юнацькому віці

2023-10-07T15:33:25+03:00

Стаття присвячена проблемі дослідження гендерних особливостей романтичних стосунків в юнацькому віці, зокрема такому аспекту, як задоволеність ними. Актуальність теми обумовлена тим, в що даному віковому періоді тема романтичних взаємостосунків є провідною, водночас образ романтичного багато в чому залежить від суспільних цінностей і еталонів, які домінують в великих соціальних групах в конкретний період часу. Під впливом ЗМІ, соціально-економічних умов, природніх історичних процесів дані уявлення мають тенденцію до постійної трансформації, тому потребують моніторингу. Передбачається, що гендерна складова також вносить свої корективи в ці уявлення. в даному дослідженні був проаналізований рівень задоволеності романтичними стосунками осіб юнацького віку в залежності від гендерного типу. Емпіричним шляхом було встановлено, що існують гендерні відмінності в питанні довіри до партнера, так, маскулінні особи більш схильні довіряти партнеру і є впевненішими в стосунках, в той час, як фемінні особистості сприймають себе як таких, що заслуговують довіри. Маскулінні особи, особливо жінки, відрізняються більшим рівнем емоційної холодності, але в той же час маскулінні особистості більш відповідальні, тому мають вищий рівень готовності до тривалих серйозних стосунків. Додатково було встановлено, що в цілому молодь схильна до романтичності, але жінки є більш прагматичними за чоловіків, особливо з високим рівнем фемінності, також фемінні жінки більш лояльно ставляться до невірності в стосунках. в цілому виявлені гендерні відмінності підтверджують гендерні стереотипи, які панують в суспільстві щодо низької готовності до тривалих стосунків у маскулінних жінок і фемінних чоловіків як вираження небажання брати на себе відповідальність. в той же час молодь не втратила схильність до романтичності.

Структурні та динамічні аспекти дисфорії

2023-10-07T15:21:42+03:00

У статті розглядається синдром дисфорії, що має широкий спектр симптоматичної представленості. Термін «дисфорія» використовується для означення тривожних та депресивних станів, а також як ознака у межах певних захворювань. Аналіз літератури дозволив виокремити дві сторони вивчення дисфорії: як настрою і як відчуття дискомфорту по відношенню до певних станів власного тіла та самопочуття. Проаналізована різниця між зазначеними проявами дисфорії. Виникнення дисфоричного стану пов’язане з наявністю тригеру або суб’єктивного першоджерела. При дисфоричному настрої існує тільки фонова емоція, яка починає домінувати у структурі емоційного життя. Зроблений висновок, що відмінністю між дисфоричним станом та дисфоричним настроєм є усвідомленість та послідовність формування уявлення про чинники виникнення дисфоричних переживань.
Проаналізований стенічний модус дисфорії, представлений напругою, роздратованістю та імпульсивністю, а також їх статичні та динамічні прояви. При переважанні емоцій стенічного спектру реалізується пошук об’єкта, в результаті чого дисфорія включається у певний поведінковий контур, а реалізація негативних інтенцій приводить до зменшення рівня дисфоричних переживань. Астенічний спектр дисфоричних переживань приводить до підвищення внутрішньої дезорганізації без її вивільнення у навколишній світ. Без можливості каналізування дисфоричних інтенцій внутрішня нестабільність посилюється і призводить до дезорганізації особистості.
Зроблений висновок, що дисфорію можна описати як модуляторний механізм, що трансформує реальність суб’єкта на основі неадекватного відображення об’єктивної зовнішньої події або сконструйованої викривленої реальності. Дисфоричний відгук формується у контексті зазначеного неадекватного образу. При цьому, механізми модулювання відгуку є нерегульованими, з тенденцію до надмірного домінування. у деяких випадках це може привести до втрати меж між Я та об’єктом.

Correction of anxiety as a fear factor in junior students of medical institutions of higher education (for example the Donetsk National Medical University)

2023-10-07T15:09:54+03:00

The study of the levels of personal and situational anxiety of junior medical students of the Donetsk National Medical University (Lyman, Ukraine), whose adaptation process has certain features determined by personal, social and economic and emotional factors are considered in this article. The essence of anxiety and its levels, rational and emotional approach, which was the basis of the proposed psychocorrective program to reduce anxiety levels in medical students are revealed.
It has been proven that junior year students of medical institutions of higher education may experience stress due to regarding the high requirements for them as future doctors. The feeling of inner anxiety and tension in an uncertain and stressful situation can greatly interfere with them both during university studies and in the performance of professional duties. Therefore, it is important to correct the anxious state of medical students in order to eliminate in the future the appearance of professional fears due to constant anxiety in professional activities.
It was found that the most influential factors in the development of a high level of anxiety in medical students of the 1st and 2nd years are frequent stress factors and significant tension during studies, which indicates the urgent need for psychological preparation of applicants to study at a medical university, and during the first years of study, conducting social-psychological trainings and psychocorrections such as positive inner speech and self-suggestion, fitback or art therapy.
The practical recommendations for the formation of self-esteem by medical students based on successes both in personal life and at work are also provided in this article. It is worth stimulating the future doctor to address the question and fight with his own negative self-esteem and show him how to think from a scientific point of view, evaluate his behavior objectively and how to stop giving himself an assessment only in case of failure.

Механізми адаптації та соціалізації в процесі формування правосвідомості особистості молодої людини

2023-10-05T17:22:36+03:00

Сучасна молода людина не може знаходитись в суспільстві та бути його повноцінним членом, якщо вона належним чином не соціалізована, однак, актуальними залишаються теми соціального дистанціювання та інтеграції особистості до прогресивного суспільства лише при наявності у неї ряду загальнообов’язкових навичок, умінь, якостей та компетентностей, саме тому дана проблематика набуває актуальності.
Мета дослідження визначення особливостей, характеристик та невід’ємних елементів застосування механізмів адаптації до сучасної молодої людини виявлення складнощів, що можуть виникати на цьому шляху та виокремлення способів їх подолання та покращення процесів соціалізації та соціальної адаптації внаслідок формування чітких алгоритмів поведінки.
Алгоритм правової соціалізації молодої людини включає стадію формування мотиваційного потягу спрямованого на залучення до певної соціальної групи. Усвідомлення стійкої мотивації до необхідності соціалізуватись саме у обрану групу викликає індифікаційні процеси приналежності особи до даної групи, які можуть на початку виникати в односторонньому порядку, в той час, як формальне визнання статусу такої молодої особи учасником групи можливе. лише в разі сприймання такої дійсності більшістю, найбільш авторитетною групою або її представником. Імітація, а в подальшому і точне наслідування підкріплене емоційно-психологічними механізмами, зокрема, наприклад, такими, як сором та провина, коли особа, яка з тих чи інших причин вперше порушила писані чи неписані правила чи норми, про що має бути попереджена для уникнення несвідомого заперечення протиправності діяння. в подальшому, коли людина стає повноцінним членом суспільства механізми засвоєння соціальних норм можуть змінюватися зокрема інтеріоризація може переходити у екстеріоризацію і навпаки. Прийняття і засвоєння певних норм та правил як правило регулюється ефективністю тієї чи іншої діяльності. Якщо особа, що належним чином соціалізувалася вносить в стабільні процеси якісь новаторства її ідеї належним чином проходять експертизу та у разі виявлення корисності проекту допускаються до практичної діяльності.

Активні методи соціально-психологічної адаптації та професійної підготовки менеджерів у туристичній сфері

2023-10-05T10:47:28+03:00

У статті представлені основні психологічні методи та засоби психолого-педагогічної підтримки процесу адаптації та особистісного розвитку при підготовці менеджерів у туристській сфері, дана психологічна характеристика професії, описані компетенції менеджера у сфері туризму. Актуальність цієї теми обумовлена необхідністю розвитку конкурентних переваг фахівців, необхідні для ефективної професійної діяльності у сфері туризму. у статті висвітлено технологічні та професійно-особистісні вимоги підприємств сфери туризму до професійної діяльності фахівців, визначено її принципи. Виділено активні методи (тренінг, дискусії ), які спрямовані на підвищення рівня соціально-психологічної адаптації, зміну неадекватних мотивів та набуття нових форм поведінки. Адаптація сприймається як процес активного особистісного саморозвитку.
Розглянуто основні структурні елементи та засади соціально-психологічного тренінгу, саме завдання на групове згуртування, створені задля формування емоційного настрою працювати у групі серед учасників тренінгу; групові дискусії у рамках тематики заняття; психогімнастичні вправи змістовного плану, спрямованих на встановлення ефективного контакту, з урахуванням вікових та особистісних особливостей учасників тренінгу; вправи на сприйняття та розуміння емоційного стану партнера, розвиток емпатичних тенденцій та сензитивності, вправи на вміння грамотно приймати та передавати інформацію, на вміння ефективно слухати та чути; психогімнастичні вправи, що сприяють підвищенню працездатності під час роботи у групі; психогімнастичні вправи, основною метою яких є формування зворотного різномодального особистісного зв’язку; розігрування та аналіз ситуацій, спрямованих на прояв отриманих навичок у контексті поведінки. Визначані засади тренінгу: принцип творчої активності; принцип дослідницької позиції; принцип партнерського спілкування; принцип акцентування мови почуттів; організація процесу спілкування за принципом «тут і зараз» та ін.

Зміни рольової компетентності поліцейських у період до та під час війни

2023-10-05T10:58:26+03:00

У статті розкрито поняття рольової компетентності поліцейського, яка розглядається як здатність особистості оперативно володіти своїми психологічними ролями, виступати повноправним суб’єктом цих ролей, включати рольову поведінку в процесі власної життєдіяльності та життєтворчості. Це дає змогу розв’язувати різні життєві проблеми. Акцентовано увагу на динаміці змін соціального аспекту рольового потенціалу особистості працівника правоохоронних органів у довоєнний та безпосередньо воєнний час. Прогнозуючи рольовий репертуар враховувалась сукупність життєвих ролей особистості, психологічні особливості професійної діяльності працівників практичних підрозділів поліції. Визначено, базуючись на основні завдання та повноваження поліцейських згідно Закону України «Про Національну поліцію», та штатний розпис основні професійні ролі поліцейського.
Проведено емпіричне дослідження та описано атрофії ролей, які були в довоєнний період, а також визначено соціальні ролі, що з’явились під час війни. Основними соціальними ролями поліцейських визначено: поліцейський, партнер, дитина, батько, здобувач освіти, волонтер, спортсмен, викладач, віруючий, сиблінг. Проаналізовано обширну варіативність рольового репертуару поліцейського та гнучкість виконання ролей під впливом кризових обставин. Резюмовано, що яскравіше рольова глибина простежується в сімейних ролях, тих що відносяться до виконання батьківських та дитячих обов’язків.

Професійне вигорання педагогів в умовах дистанційного навчання

2023-10-05T17:10:02+03:00

В статті розглядаються особливості професійного вигорання педагогів в умовах дистанційного навчання. в ході дослідження були використані: Методика «Діагностика професійного вигорання» К. Маслач, С. Джексон, в адаптації Н. Водоп’янова; методика В. Бойка «Діагностика емоційних бар’єрів у спілкуванні», авторська анкета для визначення особливостей ставлення педагогів до дистанційного навчання.
Для проведення дослідження було сформовано вибірку з 36-ти вчителів, 26-ти жінок та 10-ти чоловіків. Вік респондентів становив від 24 до 55 років.
Було встановлено, що більшість опитуваних демонструють середні та високі показники професійного вигорання, що виявляються в таких ознаках як: емоційне виснаження, деперсоналізація та професійна редукція. Серед домінуючих емоційних бар’єрів вчителів, – негнучкість, невиразність емоцій та неадекватність, нездатність керувати емоціями.
За результатами авторської анкети встановлено, що у 75% опитаних вчителів дистанційне навчання викликає «втому і роздратування», 10 % респондентів ставиться до цієї форми навчання нейтрально і 15 % опитаних вчителів схвалюють дистанційну форму навчання.
Аналіз анкетних даних також вказує на труднощі з боку вчителів у встановленні емоційного контакту з учнями, проблеми професійної самореалізації.
В перспективі дослідження вважаємо доцільним вивчити можливості оптимізації відновлення особистих ресурсів вчителів та розробити психокорекційну програму для запобігання емоційного та професійного вигорання вчителів в умовах дистанційного навчання.