Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія Психологічні науки

Титул і зміст Вісника.

2025-01-13T09:32:32+02:00

«Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія психологічні науки» – це збірник наукових праць, у якому висвітлено результати теоретичних та емпіричних досліджень актуальних проблем психології.

Макет Вісника в повному форматі

2025-01-13T09:34:53+02:00

Психосемантичний аналіз уявлень про професію в контексті мотивації до навчання у майбутніх психологів

2025-01-13T09:46:20+02:00

У статті проаналізована мотивація до навчання майбутніх фахівців у галузі психології і розглянуті психосемантичні засади досліджень. Здійснено теоретичний аналіз класичних підходів до проблеми психосемантики, представлених у даному дослідженні. В результаті теоретичного аналізу висунута гіпотеза, що уявлення взаємопов’язані із мотивацією навчальної діяльності майбутніх психологів. Відомо, що уявлення є головним компонентом свідомості. Встановлені базові асоціації, які лежать в основі уявлень здобувачів про свою майбутню професію. Було здійснено емпіричний аналіз асоціацій, пов’язаних із кольорами, щоб довести гіпотезу, що здобувачі із різною професійною мотивацією надають перевагу різним кольорам в тестуванні. Встановлено, що асоціації з базовими кольорами лежать в основі уявлень здобувачів лежать в основі їх уявлень про майбутню професію. Для дослідження застосовані класичні психосемантичні методи семантичного диференціалу і асоціативного тесту. Визначені співвідношення між матеріальними, соціальними та духовними мотивами професійної діяльності. Здобувачі не прагнуть у більшості випадків будувати кар’єру або займати керівну посаду. Ї інтерес до майбутньої професії підкріплюється цікавістю до роботи і гарною зарплатою. Але альтруїстичні мотиви превалюють на цікавістю до професії. Здобувачі зацікавлені в тому, щоб майбутня професія їм подобалась, також високий рівень мають мотиви особистісного зростання і професійної самореалізації, при чому самореалізація розглядається в контексті допомоги людям. Уявлення про психологію асоціюються зі спокоєм і впевненістю, а от сесія, навпаки, викликає тривогу і напруження. Вона має найвищий рівень негативної оцінки порівняно із іншими показниками. Загалом, здобувачі прагнуть самореалізації, гармонії, позитивних емоцій та особистісного розвитку в професії.

Проблема визначення професійної ресурсності особистості у психологіічній науковій парадигмі

2025-01-13T09:53:42+02:00

Глобалізаційні світові процеси, технологізація та комп’ютеризація виробництва призводять до кардинальних змін в системі працевлаштування та забезпечення працездатності, посилюють вимоги до молодих фахівців і підвищують рівень конкуренції на ринку праці. В Україні у цих процесах вирішальну роль за останні три роки відіграла повномасштабна збройна агресія РФ, яка призвела до величезного відтоку перспективних молодих фахівців та досвідчених професіоналів за кордон. Це спричинило виникнення дисбалансу між кількістю вакансій та потенційних працівників. Крім цього, економічні проблеми в державі не найкращим чином впливають на співвідношення пропозицій достойної заробітної плати та амбіційністю і запитом молодих фахівців. Усі ці тенденції зумовлюють потребу в розробці концепції професійної ресурсності, що потребує визначення змісту та суті запропонованого поняття.
Аналіз наукових праць у проблематиці професійного становлення, розвитку та самоздійснення за останніх 10 років продемонстрував, що здебільшого науковці послуговуються поняттями особистісна та/або психологічна ресурсність для дослідження специфіки ресурсного забезпечення згаданих нами процесів. На нашу думку, ця спеціалізована галузь психологічного наукового знання (психологія праці, профорієнтація, психологія професійного становлення та розвитку) потребує введення в поняттєвий інструментарій більш конкретного терміну, який би коректніше відображав специфіку набору професійних ресурсів (як внутрішніх, так і зовнішніх) у тій чи тій професійній діяльності. У пропонованій розвідці нами здійснена спроба визначити таке поняття, як професійна ресурсність, обґрунтувати його спеціалізованість та важливість для застосування у психологічному науковому дискурсі, а також закладені основи для подальшого розвитку концепції цього явища.

Особливості застосування психологічної реабілітації при онкології

2025-01-13T10:25:39+02:00

Стаття присвячена проблемам застосування заходів психологічної реабілітації осіб з онкологією. Онкозахворювання є одним з найбільш небезпечних та смертельно небезпечних видів хвороб, що спричиняють значні зрушення у психології хворих. Ці зміни своєю чергою негативно впливають на їхнє спілкування з близькими та сприяють їх витісненню зі звичного соціального оточення та часто призводять до втрати місця в значимих соціальних мікрогрупах. Дослідження останнього часу все більшу увагу приділяють впливу соціального оточення на одужання та подальшу підтримку якості життя та адаптації пацієнтів з онкопатологією до звичайного життя. Ця адаптація має двобічний характер: зміни в ментальному стані онкопацієнта та вплив значимого для нього соціального референтного оточення, що надає йому зворотній зв'язок в процесі розвитку особистості. Враховуючи контекст втрати частини таких зв'язків у ході хвороби, стигматизації онкозахворювань, складності соціальної адаптації та реадаптації значна роль у відновлення пацієнтів лежить у сфері психологічної реабілітації. Така реабілітація повинна включати як допомогу в копінгу з ментальними розладами спровокованими захворюванням, так і стратегії психологічної адаптації до переживання хвороби і процесу лікування, а також ефективні інструменти реадаптації до соціального оточення, відновлення зв'язків, створення нових бажаних соціальних груп, відтворення можливостей для подальшого життєвого розвитку особистості після хвороби та навіть в процесі хвороби. Проблема стигматизації онкології (канцерофобії), відторгнення хворих в складній економічній та соціальній обстановці, що супроводжує масштабне збройне вторгнення та інші подібні проблеми, визначальна роль у психологічній реабілітації може бути покладена на більш глибоку роботу з пацієнтами і підготовку їх до копінгу з усім спектром складнощів, з якими вони зустрічаються перш за все в соціальному оточенні.

Integrating telematics and targeted interventions to mitigate the impact of chronic stress on physiological aging

2025-01-13T10:31:22+02:00

Chronic stress is a pervasive and insidious phenomenon that has far-reaching consequences for our overall health and well-being. The body's response to stress can have a profound impact on our physiological aging process, leading to a range of negative health outcomes, including cardiovascular disease, metabolic disorders, and cognitive decline. As the global population ages, it is essential to understand the complex relationships between chronic stress, biomarkers, and aging to develop effective strategies for promoting healthy aging. Biomarkers are biological indicators that can be used to measure the effects of chronic stress on the body. These biomarkers can be categorized into three main groups: cortisol, inflammatory markers, and telomere length. Cortisol is a hormone released by the adrenal gland in response to stress, which can have negative effects on the body if chronically elevated. Inflammatory markers, such as C-reactive protein (CRP), are released in response to inflammation, which can be triggered by chronic stress. Telomere length is a measure of cellular aging, with shorter telomeres indicating accelerated aging. Several interventions have been shown to be effective in reducing the effects of chronic stress on physiological aging. Lifestyle changes, such as exercise, meditation, and yoga, can help reduce stress levels and promote relaxation. Psychological therapies, such as cognitive-behavioral therapy (CBT), can help individuals develop coping strategies for managing stress. Pharmacological methods, such as beta-blockers and anxiolytics, can also be used to reduce stress levels. Telematics is the use of technology to track and monitor health outcomes in real-time. This can be particularly useful for tracking stress levels and health outcomes, allowing for personalized interventions to be tailored to an individual's specific needs. Telematics can also be used to monitor adherence to interventions, providing valuable insights into the effectiveness of treatment. Chronic stress is a pervasive and insidious phenomenon that has far-reaching consequences for our overall health and well-being. Addressing chronic stress with targeted interventions, supported by telematics, can potentially slow aging and enhance overall health. However, further research is needed to understand the mechanisms behind these relationships and to develop effective stress management strategies for diverse populations, particularly by integrating telematics in health monitoring and intervention delivery.

Вплив війни на стан психологічного здоров’я працівників бізнес-організацій

2025-01-13T10:48:07+02:00

В статті розглядається поняття психологічного здоров’я персоналу бізнес-організацій, критерії його збереження в умовах війни, ризики, що загрожують психологічному здоров’ю бізнес-працівників. Представлені результати емпіричного дослідження особливостей прояву психологічного здоров’я у бізнес-працівників різних регіонів України, залежно від близькості розташування до зони бойових дій.
У дослідженні брали участь працівники бізнес-організацій середнього та малого бізнесу, кількістю 73 особи, чоловіки та жінки, віком від 25 до 45 років. Було використано методики: «Шкала позитивного ментального здоров‘я» (Positive mental health scale (PMH-SCALE)) (J. Lukat, J. Margraf, R. Lutz, W.M. Van Der Veld, & E.S. Becker) (адаптація Л. М. Карамушки, О. В. Креденцер, К. В. Терещенко); «Модифікована шкала суб’єктивного благополуччя БІБІСІ» (The modified bbc subjective well-being scale (BBC-SWB)) (P. Pontin, M. Schwannauer, S. Tai, & M. Kinderman) (адаптація Л. М. Карамушки, К. В. Терещенко, О. В. Креденцер); «Шкала негативного впливу роботи» (Д. Ватсон) (адаптація С. Д. Максименка, О. М. Кокуна, Є. В. Тополова).
Порівняльний аналіз психологічного здоров᾽я у працівників бізнес-організацій, які мешкають в різних за рівнем безпечності регіонах України, показав, що співробітники, які живуть та працюють у небезпечних містах, мають нижчий рівень ментального здоров᾽я, психологічного благополуччя, здатності долати труднощі, ефективності та продуктивності життєдіяльності, нестабільність психічних станів, більше відчувають негативний вплив роботи у порівнянні з працівниками з умовно безпечних регіонів України.
Фахівці, які перебувають у відносно спокійному, стабільному середовищі піклуються про майбутнє власної кар᾽єри, мають певні домагання щодо підвищення по службі тощо. Мешканці зони бойових дій не приділяють цим проблемам уваги. Для них більш актуальними є проблеми, які пов᾽язані із збереженням фізичного здоров᾽я та навіть життя.

Гендерні особливості кольоросприйняття

2025-01-13T10:55:38+02:00

У статті розглянуті психофізіологічні аспекти сприйняття кольору. Виявлено, що кольоросприйняття є складним психофізіологічним процесом, який залежить від численних факторів, зокрема від біологічних особливостей, соціокультурного контексту та індивідуального досвіду.
Дослідження гендерних відмінностей у сприйнятті кольору є порівняно новим напрямком досліджень, але вже зараз отримані результати свідчать про те, що чоловіки та жінки можуть мати різні кольорові уподобання, асоціації та емоційні реакції на кольори. На гендерно зумовлені відмінності у сприйнятті кольору впливають біологічні фактори, такі як рівень гормонів та будова сітківки ока, а також соціокультурні фактори, такі як стереотипи, очікування та культурні норми.
Гендерні відмінності у сприйнятті кольору не є абсолютними і можуть змінюватися з часом під впливом різних факторів. Окрім того, існують чоловіки та жінки, які не відповідають цим стереотипам або показують протилежний від більшості опитаних результат під час досліджень.
Дослідження гендерних відмінностей у сприйнятті кольору має практичне значення для різних сфер, таких як дизайн, маркетинг та психологія. Розуміння гендерних відмінностей у сприйнятті кольору може допомогти дизайнерам створювати продукти та простір, які будуть більш привабливими для чоловіків та жінок. Маркетологи можуть використовувати знання про гендерні відмінності у сприйнятті кольору для розробки більш ефективних маркетингових кампаній, які будуть краще сприйматися цільовою аудиторією. Психологи можуть використовувати знання про гендерні відмінності у сприйнятті кольору для розробки більш ефективних методів психотерапії та консультування (зокрема, арт-терапії, кольоротерапії тощо).
Вивчення гендерних відмінностей у сприйнятті кольору допомогають краще зрозуміти, як сприймається світ чоловіками та жінками, як вони обробляють інформацію та приймають рішення, які схожості чи протиріччя існують у нейропсихологічних механізмах, що лежать в основі зв'язку між гендером і кольором. Як виховання, зокрема, його гендерні аспекти впливають на особливості сприймання кольорів та їх місце в житті осіб з різною гендерною ідентичністю.

Застосування східної оздоровчої системи тайцзицюань у реабілітації пацієнтів із психосоматичними розладами

2025-01-13T11:17:52+02:00

Стаття присвячена психосоматичним розладам у жінок та засобам їх корекції; розглянута парадигма тілесно-орієнтованої терапії відомих учених світу, з урахуванням якої, для реабілітації була застосована східна оздоровча система тайцзицюань. Метою роботи було підтвердження позитивного впливу тайцзицюань на психофізіологічні особливості організму та редукцію психосоматичних розладів. Maтеріали і методи. В експериментальному дослідженні приймало участь 84 жінки з психосоматичними розладами віком від 20 до 50 років. Використано наступні методи дослідження: клінічний, експериментально-психологічний, статистичний. Результати. Результати дослідження показали, що серед жінок, хворих на психосоматичні розлади стабільно переважали особи з домінуванням правої півкулі головного мозку (ГМ). Друге рангове місце займали жінки з гармонійною взаємодією півкуль головного мозку ГМ і найменшу питому вагу склала група жінок із домінуванням лівої півкулі. Психосоматичні розлади у жінок частіше розвиваються у осіб із з домінуванням правої півкулі головного мозку. У даної групи обстежених у психологічному профілі переважали характерологічні риси особистості притаманні «невротичній тріаді» (надконтроль, депресія, емоційна лабільність). Застосування східної оздоровчої системи тайцзицюань призводить до достатньо швидкої гармонізації півкуль головного мозку, зменшення показників за даними шкалами і редукції невротичних та психосоматичних симптомі.
Висновки. Одержані дані дозволяють зробити висновок, що формуванню психосоматичних розладів може сприяти домінування правої півкулі головного мозку та риси характеру притаманні «невротичній тріаді». Застосування оздоровчої системи тайцзицюань в лікуванні психосоматичних розладів призводить до гармонізації півкуль головного мозку і редукції невротичних та психосоматичних симптомів.

Психологічна стійкість молоді в умовах військової агресії

2025-01-13T11:33:43+02:00

У статті розглянуто поняття психологічної стійкості молоді в умовах військової агресії.. Дослідження психологічної стійкості молоді в умовах війни є критично важливим для розуміння, як молоді люди можуть адаптуватися до труднощів і відновлюватися після травм. В умовах війни важливо не лише відновити інфраструктуру, але й підтримати молоде покоління, яке буде формувати майбутнє Мета дослідження полягала в теоретичному обґрунтуванні та дослідженні індивідуально-психологічних ресурсів стійкості молоді в період військової агресії. З метою дослідження індивідуально-психологічних ресурсів стійкості молоді було використано методики : У дослідженні використані такі методики: «Тест життєстійкості» С. Мадді, багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність», шкала психологічного стресу PSM-2, ресурсоорієнтована модель стресодолання BASIC Ph.Дослідження взаємозв’язку між рівнем психологічного стресу та стресоподоланням показало позитивні кореляції між високим рівнем психологічного стресу та емоціями, соціальними зв’язками і фізичною активністю, що свідчить про їхню роль як стратегій подолання стресу. Негативна кореляція між стресом і когнітивними функціями підкреслює, що кращі когнітивні здібності сприяють ефективнішій адаптації до стресу. Отже, сильна віра, хороші соціальні зв’язки, розвинена уява і фізична активність можуть знижувати рівень стресу і покращувати психологічне благополуччя. Результати проведеного дослідження вказують на важливість розвитку життєстійкості та соціальної підтримки як засобів зниження стресу серед молоді, що може позитивно вплинути на їхнє навчання та загальне благополуччя. Загалом, результати дослідження підкреслюють необхідність підтримки молоді в розвитку адаптаційних механізмів, поліпшення психічної стійкості та формування позитивних соціальних норм для покращення їхньої інтеграції у суспільство.

Емоційне виснаження та втома під час війни

2025-01-13T11:42:03+02:00

Стаття присвячена актуальній темі психоемоційного стану українців під час війни. Охарактеризовано вплив війни на емоційну сферу особистості. На основі теоретичного аналізу встановлено, що більшість українців спостерігається емоційне виснаження та втома від війни. Емоційне виснаження визначено як стан емоційного спустошення, апатії та втрати фізичних, емоційних та енергетичних ресурсів під впливом війни. Виокремлено ознаки емоційного виснаження особистості під час війни: апатія, роздратованість, емоційні гойдалки та песемістичними настроєм; зниження інтелектуальної продуктивності; поява проблем із здоровʼям, таких як погіршення зору, головний біль, біль у спині тощо. До групи ризику віднесено такі особи: вразливі люди, які емоційно реагують на події; емпатичні особи; люди, професійна діяльність яких тісно пов’язана з подіями: поліція, ДСНС, військові, журналісти, дипломати, лікарі, психологи, волонтери тощо; люди, які не дотримуються інформаційної гігієни.
З'ясовано, що причинами появи емоційного виснаження під час війни є такі: втома від співчуття, емпатія, інтенсивне спілкування, постійні спогади, перегляд новин та надмірне використання соціальних мереж. З метою запобігання та подолання емоційного виснаження та втоми запропоновано рекомендації: гігієна використання інформаційних ресурсів, обмеження часу перебування в соціальних мережах, дозоване спілкування з оточуючими, спілкування із рідними і близькими, фізична активність, дотримання режиму дня, здоровий сон та харчування; використання спеціальних вправ та технік на визначення втрати і надбання ресурсів.

Психологічна обізнаність членів родини військовослужбовців як чинник їх ефективної реінтеграції у цивільному житті

2025-01-13T12:13:09+02:00

У статті увага приділяється психологічній обізнаності членів родин військовослужбовців як чиннику їх успішної реінтеграції у цивільному житті.
Сім’я розглядається потужним ресурсом допомоги у процесі повернення військовослужбовця до умов мирного життя, яка надає ветерану необхідну підтримку у процесі подолання складних наслідків війни.
Психологічна обізнаність визначається як усвідомлення та розуміння власного психологічного стану, емоцій, думок і поведінки, а також здатність розпізнавати ці ж аспекти у інших людей, включає вміння аналізувати свої внутрішні переживання, усвідомлювати вплив зовнішніх факторів на свій емоційний стан, а також розуміти, як наші реакції можуть впливати на оточуючих. Розглянуто компоненти психологічної обізнаності, а саме: когнітивний, емоційний та поведінковий компоненти.
В результаті емпіричного дослідження встановлено, що для більшості членів сімей військовослужбовців характерний компетентний стиль комунікації, спроможність проявляти емпатію та розуміння до інших, вміння чітко розпізнавати і правильно інтерпретувати емоції та почуття оточуючих, що дасть можливість бачити реакції інших людей і належно адаптувати свою поведінку, наявність навичок конструктивного вирішення конфліктів, а саме ефективно управляти своїми емоціями під час виникнення та протікання конфліктів, не піддаватись проявам агресії або спробам уникнення, вміння зберігати позитивний вплив на членів сім’ї та оточуючих, створювати позитивний емоційний клімат. Члени сімей військовослужбовців демонструють конструктивні копінг-стратегії у складних життєвих ситуаціях, зокрема активне вирішення проблеми, пошук соціальної підтримки та позитивна переоцінка подій. За результатами анкетування встановлено, що для більшості членів родин військовослужбовців характерний середній рівень психологічної обізнаності. Розроблено та реалізовано програму підвищення рівня психологічної обізнаності членів родин військовослужбовців, яка включала 8 модулів, спрямованих на різні компоненти психологічної обізнаності.