Психологічні прояви стресостійкості підлітків в умовах війни в Україні

Анотація

В статті розглянуто психологічні особливості проявів стресостійкості підлітків як вразливої категорії населення в умовах війни в Україні.
Для проведення емпіричного дослідження була сформована емпірична вибірка, що становила 50 осіб, віком від 13 до 17 років, до якої увійшли 52% хлопців та 48% дівчат. Для досягнення дослідницької мети підібрано комплекс діагностичних методик: Шкала стресостійкості КоннораДевідсона (CD-RISC-10) для оцінки здатності людини долати стресові ситуації та відновлюватися після них; Методика визначення рівня тривожності Ч. Спілбергера-Ю. Ханіна (STAI), адаптована для використання в українській психодіагностиці; Шкала сприйнятого стресу PSS-10, розроблена С. Коеном, Т. Камарком та Р. Мермелштейном та Опитувальник стратегій подолання стресових ситуацій SACS С. Хобфолла, призначений для діагностики копінгстратегій, які використовує людина у стресових ситуаціях.
Було встановлено, що більшість підлітків (82%) демонструє середній рівень стресостійкості, середнє значення якого є нижчим за нормативний показник мирного часу.
Виявлено критично високі показники тривожності: 86% підлітків мають високий рівень ситуативної та 88% високий рівень особистісної тривожності, проте респондент не має низького рівня тривожності, що значно перевищує нормативні показники мирного часу.
Серед копінг-стратегій опитаних домінують асоціальні дії. Це свідчить про схильність підлітків використовувати маніпулятивні та егоцентричні стратегії поведінки у стресових ситуаціях. Кореляційний аналіз підтвердив негативний зв'язок стресостійкості з тривожністю і позитивний зв'язок з пошуком соціальної підтримки.
Крім того, за допомогою кореляційного аналізу між показниками стресостійкості та копінг-стратегіями SACS було встановлено, що найсильніший зв'язок спостерігається між стресостійкістю та асоціальними діями, імпульсивними та ассертивними діями, що свідчить про те, що стресостійкі підлітки загалом активніші у використанні різноманітних копінг-стратегій, проте їхні шляхи подолання стресових станів не завжди є конструктивними.