Психологічні особливості професійного здоров'я військовослужбовців з різним досвідом участі в бойових діях
DOI:
https://doi.org/10.31558/2786-8745.2026.1(8).3Ключові слова:
професійне здоров'я, військовослужбовці, бойовий досвід, смисложиттєві орієнтації, стратегії подолання стресу, нервово-психічна стійкість, посттравматичний стресовий розлад, адаптаціяАнотація
У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження психологічних особливостей професійного здоров'я військовослужбовців залежно від їхнього досвіду участі в бойових діях. Актуальність дослідження зумовлена високим рівнем психоемоційного навантаження, стресових чинників і ризиків посттравматичних розладів, характерних для військової професії в сучасних умовах. Мета дослідження – виявити специфіку когнітивної, емоційної та поведінкової складових професійного здоров'я у військовослужбовців, які мають і не мають досвіду участі в бойових діях. Емпіричне дослідження проведено на вибірці 40 військовослужбовців (23 особи з досвідом бойових дій, 17 осіб – без такого досвіду). Використано комплекс психодіагностичних методик: тест смисложиттєвих орієнтацій (Purpose in Life Test), методика пошуку відчуттів (Sensation Seeking Scale), опитувальник стратегій подолання стресу (SACS) та адаптовану методику оцінки нервово-психічної стійкості. Результати засвідчили, що військовослужбовці з бойовим досвідом мають значуще вищі показники загальної осмисленості життя, цілеспрямованості, локусу контролю – Я та життя, а також вищий рівень нервово-психічної стійкості (p≤0,01). Вони частіше обирають активні, просоціальні копінг-стратегії, тоді як особи без бойового досвіду схильні до пасивних, уникаючих стратегій. Виявлено значущі відмінності за показниками «пошук нових вражень» та «неадаптивне прагнення до труднощів» (p≤0,01). Поведінкова складова професійного здоров'я не має статистично значущих відмінностей між групами, за винятком схильності до обережних дій. Отримані результати дозволяють обґрунтувати необхідність диференційованих психологічних програм збереження професійного здоров'я військовослужбовців з урахуванням їхнього бойового досвіду.
Посилання
Bartone, P. T., Eid, J., Johnsen, B. H., Laberg, J. C., & Snook, S. A. (2021). Hardiness and military performance: A metaanalytic review. Military Psychology, 33(2), 123–145. DOI: 10.1080/08995605.2021.1895632.
Eid, J., & Johnsen, B. H. (2021). Stress and resilience in military contexts: A review of current research. Military Psychology, 33(4), 256–270. DOI: 10.1080/08995605.2021.1941765.
Maddi, S. R. (2018). Hardiness: The courage to grow from stresses. Journal of Positive Psychology, 13(5), 459–466. DOI: 10.1080/17439760.2017.1324489.
Kokun, O. M. (2020). Psykholohichna pidhotovka viiskovosluzhbovtsiv do diialnosti v ekstremalnykh umovakh [Psychological training of military personnel for activity in extreme conditions]. Visnyk Natsionalnoho universitetu oborony Ukrainy, (3), 85–94. DOI: 10.33099/2617-6858-2020-56-3-85-94.
Prykhodko, I. I., Korolchuk, M. S., & Kokun, O. M. (2021). Profesiine zdorovia viiskovosluzhbovtsiv: teoretykometodolohichni zasady [Professional health of military personnel: theoretical and methodological foundations]. Aktualni problemy psykholohii, 1(60), 23–35.
Varii, M. Ya. (2004). Psykholohiia viiskovoi diialnosti [Psychology of military activity]. Lviv: LIU.
Timchenko, O. V. (2010). Psykholohichni aspekty profesiinoi diialnosti v osoblyvykh umovakh [Psychological aspects of professional activity in special conditions]. Aktualni problemy psykholohii, 1(30), 45–52.
Myronets, S. M. (2010). Psykholohichni osoblyvosti profesiinoi diialnosti riatuvalnykiv [Psychological features of rescuers' professional activity]. Problemy ekstremalnoi ta kryzovoi psykholohii, (8), 45–52.
Hoge, C. W., Riviere, L. A., Wilk, J. E., Herrell, R. K., & Weathers, F. W. (2020). PTSD and mental health care utilization among US military personnel. Journal of Traumatic Stress, 33(5), 678–688. DOI: 10.1002/jts.22597.
Solomon, Z., & Mikulincer, M. (2021). Posttraumatic stress disorder and personal growth in combat veterans: A longitudinal study. Journal of Traumatic Stress, 34(3), 567–578. DOI: 10.1002/jts.22654.
Hobfoll, S. E. (2001). The influence of culture, community, and the nested self in the stress process: Advancing conservation of resources theory. Applied Psychology: An International Review, 50(3), 337–370. DOI: 10.1111/1464- 0597.00062.
Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. New York: Springer.
Zuckerman, M. (1979). Sensation Seeking: Beyond the Optimal Level of Arousal. New York: Psychology Press.
