Конструювання методики діагностики вторинної медіа-індукованої травми у цивільного населення в умовах війни: психометричне обгрунтування

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена відсутністю валідного психодіагностичного інструментарію для оцінки проявів медіа-індукованої вторинної травми у цивільного населення в умовах повномасштабної війни. На відміну від класичних моделей вторинного травматичного стресу, що переважно орієнтовані на представників допоміжних професій або осіб, які безпосередньо взаємодіють із потерпілими, сучасний інформаційний простір створює умови для формування травматичних реакцій у широких верств населення внаслідок регулярного споживання медіаконтенту, пов'язаного з війною.
Метою дослідження стало конструювання та психометричне обґрунтування авторської методики діагностики вторинної медіаіндукованої травми у цивільного населення. Створення опитувальника здійснювалося на основі інтеграції теоретичних положень міжнародних психодіагностичних методик Secondary Traumatic Stress Scale (STSS), Secondary Traumatic Stress Scale for Social Media Users (STSS-SM) та Earthquake Related Media Content and Secondary Traumatic Stress Scale (EMC-STS) з урахуванням специфіки інформаційного простору повномасштабної війни в Україні. Первинна версія інструменту включала 22 твердження. У дослідженні взяли участь 361 респондент віком від 18 до 66 років. Психометрична апробація передбачала проведення експертного оцінювання змісту тверджень, експлораторного факторного аналізу методом головних осей із косокутним обертанням Promax, оцінювання дискримінативності пунктів та внутрішньої узгодженості шкал. За результатами психометричного аналізу остаточна версія методики була скорочена до 17 тверджень, що утворили чотири шкали: «Емпатійна ідентифікація з постраждалими», «Психоемоційне виснаження», «Гіперактивація» та «Інтрузивно-психофізіологічні реакції». Запропонована факторна структура пояснює 52,7 % загальної дисперсії, а показники факторних навантажень підтверджують змістову цілісність виділених компонентів. Коефіцієнти дискримінативності всіх пунктів перебували в межах від 0,71 до 0,97, що свідчить про їх високу здатність диференціювати респондентів за рівнем вираженості досліджуваного конструкта. Значення коефіцієнта α Кронбаха для окремих шкал становили 0,77- 0,82, а для загальної шкали - 0,91, що підтверджує високий рівень внутрішньої узгодженості методики. Отримані результати свідчать про належні психометричні характеристики розробленого опитувальника та можливість його використання для оцінювання проявів медіа-індукованої вторинної травматизації у цивільного населення в умовах війни.