Психологічна адаптація особистості в умовах війни та життєвої кризи: роль тривожності та гнучкості копінг-стратегій
DOI:
https://doi.org/10.31558/2786-8745.2026.2(9).13Ключові слова:
психологічна адаптація, життєва криза, тривожність, копінг-стратегії, резильєнтність, воєнний стрес, соціальна підтримкаАнотація
Статтю присвячено співвідношенню тривожності, копінг-поведінки та психологічної адаптації за тривалої воєнної загрози. Мета роботи – обґрунтувати критерії, за якими можна визначати адаптивне значення способів подолання з урахуванням обставин їх застосування. Теоретичний аналіз поєднує уточнення понять, зіставлення результатів досліджень і узагальнення положень психології стресу та резильєнтності. Розглянуто сучасні метааналізи й дослідження українців із різним воєнним досвідом, зокрема праці про психологічні ресурси, благополуччя та позитивне психічне здоров’я. Розмежовано тривогу як актуальний стан, тривожність як відносно стійку схильність, копінг як процес подолання та резильєнтність як перебіг адаптації за несприятливих умов. Запропоновано п’ять взаємопов’язаних критеріїв оцінювання копінгу: контрольованість ситуації, функцію стратегії, тривалість її застосування та наслідків, доступність ресурсів і зміни повсякденного функціонування. Їх поєднання дозволяє пояснити, чому однакова за назвою стратегія може підтримувати відновлення або поглиблювати труднощі. Емоційна регуляція створює умови для подальших дій; тимчасове дистанціювання може зменшувати перевантаження, тоді як стійке уникнення необхідних рішень обмежує можливості подолання. Адаптивність стратегії розглядається через її відповідність вимогам ситуації та можливість перегляду після оцінювання результату. Збереження тривоги за реальної небезпеки може поєднуватися з відновленням навчання, роботи й соціальних зв’язків. Практичне значення запропонованого підходу полягає в обґрунтуванні психологічної підтримки, яка враховує стан людини, межі її впливу на події та фактичну доступність допомоги. Висновки мають теоретичний характер і обмежені цілеспрямованим відбором літератури. Подальшої емпіричної перевірки потребують взаємозв’язки тривожності, гнучкості копінгу та функціонування у часі. Для студентської молоді окремого вивчення потребує роль освітніх умов і підтримки університетської спільноти. Окремо розглянуто співвідношення психологічного захисту й усвідомленого подолання.
Посилання
1. Lazarus R. S., Folkman S. Stress, appraisal, and coping. New York : Springer Publishing Company. 1984. 445 p.
2. Bonanno G. A., Chen S., Bagrodia R., Galatzer-Levy I. R. Resilience and disaster: Flexible adaptation in the face of uncertain threat. Annual Review of Psychology. 2024. 75, 573–599. https://doi.org/10.1146/annurev-psych011123-024224
3. Galatzer-Levy I. R., Huang S. H., Bonanno G. A. Trajectories of resilience and dysfunction following potential trauma: A review and statistical evaluation. Clinical Psychology Review. 2018. 63, 41–55. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2018.05.008
4. Kovalenko J. Surviving the atrocity: A study of resilience and coping behaviour among Ukrainians during the Russo-Ukrainian war. Journal of Health Psychology. 2024. 29(14), 1688–1703. https://doi.org/10.1177/13591053241274464
5. Suchikova Y., Kolomiiets U., Popova A., Lopatina H., Tsybuliak N. Calm me down, or I’ll leave: Anxiety and institutional support among Ukrainian academic staff during wartime. BMC Public Health. 2024. 24, 3483. https://doi.org/10.1186/s12889-024-21040-4
6. Hoyt M. A., Llave K., Wang A. W.-T., Darabos K., Diaz K. G., Hoch M., MacDonald J. J., Stanton A. L. The utility of coping through emotional approach: A meta-analysis. Health Psychology. 2024. 43(6), 397–417. https://doi.org/10.1037/hea0001364
7. Stover A. D., Shulkin J., Lac A., Rapp T. A meta-analysis of cognitive reappraisal and personal resilience. Clinical Psychology Review. 2024. 110, 102428. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2024.102428
8. Szkup M., Krsnik S., Kozybska M., Rousou E., Fedortsiv O., Burbela E., Stanisavljević S., Kleszcz A., Fernandes R., Mikla M., Ellina P., Czeponis L., Lourenço T., Erjavec K. Psychological distress, resilience, and coping among Ukrainian war refugees: Cross-national differences across seven European host countries and Ukraine. Frontiers in Public Health. 2026. 14, 1771440. https://doi.org/10.3389/fpubh.2026.1771440
9. World Health Organization, War Trauma Foundation, World Vision International. Psychological first aid: Guide for field workers. Geneva : World Health Organization. 2011. https://www.who.int/publications/i/item/9789241548205
10. Overchuk V., Liashch O., Ihnatovych O., Sarancha I., Boiarskyi N., Boiarska Z. Psychological resources of the individual style of overcoming stress in the conditions of military aggression. Amazonia Investiga. 2023. 12(62), 221–229. https://doi.org/10.34069/AI/2023.62.02.22
11. Оверчук В. А. Психологічна резильєнтність як ресурс психологічного благополуччя особистості. Журнал сучасної психології. 2026. 2, 71–77. https://doi.org/10.26661/2786-7471/2026-2-9 1
2. Overchuk V., Boiarska Z. Positive mental health in wartime: Associations with anxiety, depression, and well-being. Science and Education. 2026. 2, 50– 55. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2026-2-6
