Психологічна обізнаність членів родини військовослужбовців як чинник їх ефективної реінтеграції у цивільному житті

Автор(и)

  • О.А. Соловей-Лагода Донецький національний університет імені Василя Стуса https://orcid.org/0009-0001-1816-0892
  • С.М. Жалюк Донецький національний університет імені Василя Стуса

DOI:

https://doi.org/10.31558/2786-8745.2024.2(5).10

Ключові слова:

психологічна обізнаність, реінтеграція, когнітивний компонент, емоційний компонент, поведінковий компонент

Анотація

У статті увага приділяється психологічній обізнаності членів родин військовослужбовців як чиннику їх успішної реінтеграції у цивільному житті.
Сім’я розглядається потужним ресурсом допомоги у процесі повернення військовослужбовця до умов мирного життя, яка надає ветерану необхідну підтримку у процесі подолання складних наслідків війни.
Психологічна обізнаність визначається як усвідомлення та розуміння власного психологічного стану, емоцій, думок і поведінки, а також здатність розпізнавати ці ж аспекти у інших людей, включає вміння аналізувати свої внутрішні переживання, усвідомлювати вплив зовнішніх факторів на свій емоційний стан, а також розуміти, як наші реакції можуть впливати на оточуючих. Розглянуто компоненти психологічної обізнаності, а саме: когнітивний, емоційний та поведінковий компоненти.
В результаті емпіричного дослідження встановлено, що для більшості членів сімей військовослужбовців характерний компетентний стиль комунікації, спроможність проявляти емпатію та розуміння до інших, вміння чітко розпізнавати і правильно інтерпретувати емоції та почуття оточуючих, що дасть можливість бачити реакції інших людей і належно адаптувати свою поведінку, наявність навичок конструктивного вирішення конфліктів, а саме ефективно управляти своїми емоціями під час виникнення та протікання конфліктів, не піддаватись проявам агресії або спробам уникнення, вміння зберігати позитивний вплив на членів сім’ї та оточуючих, створювати позитивний емоційний клімат. Члени сімей військовослужбовців демонструють конструктивні копінг-стратегії у складних життєвих ситуаціях, зокрема активне вирішення проблеми, пошук соціальної підтримки та позитивна переоцінка подій. За результатами анкетування встановлено, що для більшості членів родин військовослужбовців характерний середній рівень психологічної обізнаності. Розроблено та реалізовано програму підвищення рівня психологічної обізнаності членів родин військовослужбовців, яка включала 8 модулів, спрямованих на різні компоненти психологічної обізнаності.

Біографії авторів

О.А. Соловей-Лагода , Донецький національний університет імені Василя Стуса

кандидат психологічних наук; доцент; доцент кафедри кризової та клінічної психології

С.М. Жалюк , Донецький національний університет імені Василя Стуса

магістрант спеціальності 053 «Психологія», ОП «Реабілітаційна психологія в надзвичайних ситуаціях»

Посилання

Акименко Ю.Ф., Сила Т.І. Як допомогти родині учасника бойових дій: методичний посібник для соціальних працівників і психологів. Чернігів : Десна Поліграф, 2017. 144 с.

Барінова Л. Я. Психологічна компетентність особистості /Л. Я Барінова // Вісник ОНУ імені І. І. Мечникова, Психологія 2014. – Т. 19. – Вип 1 (31). – С. 29-36.

Бойко-Бузиль Ю. Правові та психологічні основи поняття «реінтеграція учасників бойових дій», Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2021. Випуск 9. С. 28–34.

Варешкіна М.І. Хлівнюк Т.П. Підтримка сім’ї у процесі реінтеграції військовослужбовців. Матеріали до 80-ї студентської наукової конференції: матеріали наук.- практ. Конф. (Одеса, 25 квітня 2024 року). Одеса: ОНУ імені І.І. Мечникова, 2024. С. 362.

Варлакова Є.О. Роль і місце родин в адаптації та реабілітації учасників АТО. Психологічна допомога особам, які беруть участь в антитерористичній операції : матеріали Міжвідом. наук.-практ. конф. (Київ, 30 берез. 2016 р.) : у 2 ч. / ред. кол. : В.В. Чернєй, М.В. Костицький, О.І. Кудерміна та ін. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2016. 248 с.

Дідик Н. Ф. Роль сім’ї у підтримці психологічного стану військовослужбовця на різних етапах виконання службово-бойового завдання. Робота з травмами війни. Український досвід: матеріали І всеукр. наук.- практ. конф. Київ, 2018. С.48-51.

Захаріна Т. Реінтеграційний потенціал ветеранів як чинник успішної їх реінтеграції в соціум. Social Work and Education. 2023. Vol. 10. No. 3. P. 263- 275.

Кучеренко С.М, Хоменко Н.М. (2017). Організаційні особливості соціально-психологічної адаптації військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, до умов мирного життя. Проблеми екстремальної та кризової психології. Вип. 21. С. 66–74.

Мельник А.П. Психологічна реабілітація військовослужбовців, що перебували в умовах бойових дій / Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2015 №4 (29) – С. 100-105.

Орловська О.А. Стратегії подолання проблем адаптації у сім’ї учасника бойових дій після повернення до цивільного життя /Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія/Том 31 (70) № 4 2020 – С. 127-132.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-01-13

Як цитувати

[1]
Соловей-Лагода , О. і Жалюк , С. 2025. Психологічна обізнаність членів родини військовослужбовців як чинник їх ефективної реінтеграції у цивільному житті. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія Психологічні науки. (Січ 2025), 88-97. DOI:https://doi.org/10.31558/2786-8745.2024.2(5).10.

Номер

Розділ

Кризова психологія