Сучасні підходи до вивчення прокрастинації як психологічної проблеми

Анотація

У статті розглядається феномен прокрастинації як складне багатоаспектне психологічне явище, що набуває особливої актуальності в сучасному суспільстві, зокрема серед молоді. Прокрастинація розуміється не лише як звичка відкладати важливі завдання, а як особливий спосіб реагування особистості на внутрішні конфлікти, емоційне напруження чи когнітивні суперечності. Вона має складну структуру та зумовлюється взаємодією низки індивідуально-психологічних чинників, серед яких зниження внутрішньої мотивації, перфекціоністичні тенденції, підвищена тривожність, нестійка самооцінка, труднощі у плануванні, саморегуляції та організації часу. У статті підкреслюється, що прокрастинація пов’язана з певними когнітивними установками, які впливають на сприйняття завдань і власних можливостей, сприяючи формуванню схильності до уникання діяльності, що сприймається як надто складна або емоційно неприємна.
Особливу увагу приділено аналізу сучасних підходів до вивчення цього феномену — від когнітивно-поведінкових до мотиваційних і саморегуляційних моделей. Зазначено, що дослідження прокрастинації у молодіжному середовищі має важливе значення для розуміння психологічних механізмів навчальної діяльності, професійного становлення та особистісного розвитку. Отримані результати можуть бути використані у практиці психологічного консультування, профілактики прокрастинації та розроблення програм, спрямованих на розвиток ефективних стратегій саморегуляції, підвищення внутрішньої мотивації та формування адекватних когнітивних установок.