Психологічні детермінанти та особистісні передумови схильності до девіантної поведінки студентської молоді

Анотація

У статті представлено результати емпіричного дослідження психологічних детермінант схильності до девіантної поведінки студентської молоді в умовах воєнного часу в Україні. Теоретичний аналіз охопив психоаналітичний, екзистенційно-гуманістичний та соціологічний підходи до розуміння девіантності, а також систематизував індивідуально-психологічні, соціальнопсихологічні, мотиваційні та соціально-економічні детермінанти девіантної поведінки. Емпіричну базу дослідження склали результати обстеження 69 студентіввіком 17–22 роки за допомогою методики визначення психічних станів, що зумовлюють схильність до девіантної поведінки (М. Горської), та методики діагностики схильності до девіантної поведінки (А.Н. Орла, СОП). Для перевірки взаємозв'язку між психоемоційними станами та конкретними формами схильності до девіантної поведінки застосовано коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. Встановлено статистично значущі кореляції між узагальненим показником психологічного ризику за методикою Горської та усіма п'ятьма шкалами схильності до девіантної поведінки за Орлом, найсильніший зв'язок виявлено з показником вольового контролю емоційних реакцій (rs=0,49; p <0,001). Порівняння груп з високим і низьким рівнем ризику за допомогою U-критерію Манна – Уїтні підтвердило статистично значущі відмінності за всіма шкалами схильності до девіантної поведінки. Результати інтерпретовано в контексті специфіки воєнного часу та запропоновано напрями психопрофілактичної роботи.