Взаємозв’язок акцентуацій характеру та комунікативних установок у здобувачів вищої освіти

Автор(и)

  • Н. Є. Афанасьєва Харківський національний економічний університет ім. Семена Кузнеця

DOI:

https://doi.org/10.31558/2786-8745.2023.1(2).3

Ключові слова:

акцентуації характеру; комунікативні установки; здобувачі вищої освіти; комунікативна компетентність

Анотація

У  статті представлено результати дослідження особливостей взаємозв’язку між акцентуаціями характеру та комунікативними установками у здобувачів вищої освіти. Проаналізовано теоретичні підходи до розуміння феноменів «акцентуація характеру» та «комунікативна установка» у сучасній психології.
Дослідження типів акцентуацій показало, що у здобувачів вищої освіти найбільш вираженими є дистимічна, емотивна, тривожна, циклотимічна й екзальтована акцентуації характеру; найменш виражені ‒ гіпертимна, демонстративна і педантична акцентуації характеру. Дослідження комунікативних установок здобувачів вищої освіти виявило найбільші показники за шкалами «Буркотіння» і «Негативний досвід спілкування з оточуючими»; найменші – за шкалою «Відкрита жорстокість по відношенню до людей».
Дослідження взаємозв’язку між типом акцентуації і комунікативними установками показало наявність кореляції між завуальованою жорстокістю до людей і дистимічною акцентуаціями характеру. Відкритою жорстокістю до людей і гіпертимною, емотивною, тривожною, циклотимічною, збудливою і дистимічною акцентуаціями (прямий і зворотний кореляційний зв’язок). Обґрунтованим негативізмом і демонстративним, дистимічним типами акцентуації (прямий і зворотний зв’язок). Буркотінням і гіпертимною, педантичною, тривожною, демонстративною, дистимічною акцентуаціями характеру (прямий і зворотний зв’язок). Негативного досвіду спілкування і гіпертимною, тривожною, демонстративною, дистимічною акцентуаціями характеру (прямий і зворотний зв’язок).
Таким чином, проведене дослідження дозволяє констатувати, що акцентуація характеру істотно впливає на комунікативні установки особистості. Визначення акцентуації характеру здобувача вищої освіти дозволить прогнозувати, як він буде поводити себе в процесі міжособистої взаємодії, які внутрішні установки у спілкуванні має. Подібне знання може сприяти оптимізації комунікативного процесу і спільної діяльності здобувачів вищої освіти.

Біографія автора

Н. Є. Афанасьєва, Харківський національний економічний університет ім. Семена Кузнеця

доктор психологічних наук, професор, професор кафедри соціальної економіки

Посилання

Винославська О. В., Андрійченко Н. Г. Розвиток компонентів комунікативної компетентності студентів технічного університету. Практична психологія та соціальна робота. 2004. №12. С. 65–69.

Ганнушкин П. Б. Клиника психопатий: их статика, динамика, систематика. М.: Медицина, 1964. С. 116–252.

Драгомирецка Н. М. Сучасні тенденції комунікацій у сучасному світі. Публічне урядування: збірник. № 1 (1). 2015. Київ: ДП «Видавничий дім «Персонал», 2015. С. 85-97.

Власенко Л. В. Актуальні проблеми формування комунікативної компетентності студентів. Матеріали міжнародної наукової конференції «Міфологічний простір і час у сучасній культурі», м. Київ, 12-13 грудня 2003 р. Київ, 2003. С. 4–5.

Вторнікова Ю. Комунікативна компетентність у структурі ключових компетентностей громадян Європи. Витоки педагогічної майстерності: зб. наук. праць. Полтава, 2011. С. 88–94.

Заброцький М. М., Максименко С. Д. Комунікативна компетентність. Технологія розвитку комунікативної компетентності вчителя. Практична психологія та соціальна робота. 2007. № 1. С. 28–32.

Коць М. О. Комунікативна компетентність як складова професіоналізму майбутнього педагога. Практична психологія та соціальна робота. 2007. №1. С. 52–55.

Леонгард К. Акцентуированные личности. Киев: Вища школа, 1981. 375 с.

Личко А. Е. Акцентуации характера как концепция в психиатрии и медицинской психологии. Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В. М. Бехтерева. 1993. №1. С. 5‒17.

Мелкомукова К. С. Формування професійної комунікативної компетенції студентів юридичних факультетів. Актуальні проблеми держави і права. 2011. Вип. 62. С. 711-716. веб-сайт. http://apdp.in.ua/v62/98.pdf (дата звернення: 17.05.2015).

Михлюк Е. І., Перелигіна Л. А., Афанасьєва Н. Є. Психологічні особливості професійно зумовлених акцентуацій рятувальників: монографія. Харків: Видавництво «Точка», 2018. 184 с.

Семеног О. Формування комунікативної компетентності майбутніх економістів: аксіологічний підхід. Педагогіка вищої та середньої школи: зб. наук. пр. Кривий Ріг, 2013. С. 266–270.

Сергеєва З. П. Забезпечення розвитку комунікативної компетентності студентів в процесі організації занять психотренінгу комунікативності. Проблеми становлення та самореалізації творчої особистості майбутніх фахівців гуманітарного спрямування: зміст, форми та методи підготовки. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Хмельницький: ХНУ, 2010. C. 156–160.

Черезова І. О. Комунікативна компетентність як інтегральна якість особистості. Науковий вісник Херсонського державного університету. «Серія Психологічні науки». Випуск 1. Том 1. Херсон: МОН України Херсонський державний університет, факультет психології, історії та соціології, 2014. С. 103–107.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-05

Номер

Розділ

Проблеми психології навчання та психологічного супроводу в освіті