Професійне вигорання педагогів в умовах дистанційного навчання

Анотація

В статті розглядаються особливості професійного вигорання педагогів в умовах дистанційного навчання. в  ході дослідження були використані: Методика «Діагностика професійного вигорання» К. Маслач, С. Джексон, в адаптації Н. Водоп’янова; методика В. Бойка «Діагностика емоційних бар’єрів у спілкуванні», авторська анкета для визначення особливостей ставлення педагогів до дистанційного навчання.
Для проведення дослідження було сформовано вибірку з 36-ти вчителів, 26-ти жінок та 10-ти чоловіків. Вік респондентів становив від 24 до 55 років.
Було встановлено, що більшість опитуваних демонструють середні та високі показники професійного вигорання, що виявляються в таких ознаках як: емоційне виснаження, деперсоналізація та професійна редукція. Серед домінуючих емоційних бар’єрів вчителів, – негнучкість, невиразність емоцій та неадекватність, нездатність керувати емоціями.
За результатами авторської анкети встановлено, що у 75% опитаних вчителів дистанційне навчання викликає «втому і роздратування», 10 % респондентів ставиться до цієї форми навчання нейтрально і 15 % опитаних вчителів схвалюють дистанційну форму навчання.
Аналіз анкетних даних також вказує на труднощі з боку вчителів у встановленні емоційного контакту з учнями, проблеми професійної самореалізації.
В перспективі дослідження вважаємо доцільним вивчити можливості оптимізації відновлення особистих ресурсів вчителів та розробити психокорекційну програму для запобігання емоційного та професійного вигорання вчителів в умовах дистанційного навчання.