Professional burnout of teachers in conditions of distance learning
DOI:
https://doi.org/10.31558/2786-8745.2023.1(2).10Keywords:
professional burnout; distance learning; depersonalization; emotional exhaustion; reduction of professional achievements; emotional barriersAbstract
The article examines the peculiarities of professional burnout of teachers in the conditions of distance learning. In the course of the study, the following methods were used: «Diagnostics of professional burnout» by K. Maslach, S. Jackson, adapted by N. Vodopyanov; V. Boyko’s method «Diagnostics of emotional barriers in communication», the author’s questionnaire for determining the peculiarities of teachers’ attitude to distance learning.
A sample of 36 teachers, 26 women and 10 men, was formed for the study. The age of the respondents was from 24 to 55 years. It was established that the majority of the interviewees show average and high indicators of professional burnout, which are manifested in such signs as: emotional exhaustion, depersonalization and professional reduction. Among the dominant emotional barriers of teachers are inflexibility, vagueness of emotions and inadequacy, inability to manage emotions.
According to the results of the author’s questionnaire, it was established that 75% of the surveyed teachers are «tired and irritated» by distance learning, 10% of respondents are neutral about this form of education, and 15% of the surveyed teachers approve of distance learning.
The analysis of questionnaire data also indicates difficulties on the part of teachers in establishing emotional contact with students, problems of professional self-realization.
In the perspective of the research, we consider it expedient to study the possibilities of optimizing the restoration of personal resources of teachers and to develop a psychocorrective program to prevent emotional and professional burnout of teachers in the conditions of distance learning
References
Бегун-Трачук Л. О. Дослідження професійного та емоційного вигорання у психолого-педагогічній теорії та практиці. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. № 5, 2020. С. 128-133.
Бойко В. В. Синдром «эмоционального выгорания» в профессиональном общении. СПб.: Питер, 1999. С. 206.
Булатевич Н. М. Синдром емоційного вигорання вчителя: роль індивідуальних й організаційних чинників. К., 2005. Вип. 22-23. С. 47–50.
Гнездилова О. Н. Инновационная педагогическая деятельность как фактор предупреждения эмоционального выгорания учителя : дисс. канд. психол. наук. M., 2005.
Зайчикова Т. В. Соціально-психологічні детермінанти синдрому «професійного вигорання» у вчителів: автореф. дис. канд. психол.наук: 19.00.05 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2005. 20 с.
Кокун О. М. Психологія становлення сучасного фахівця. К.: ДП «Інформ.-аналіт. агенство», 2012. 200 с.
Чайнікова А. Д. Кириченко О. М. Психолого-педагогічний аналіз ефективності дистанційного навчання. Габітус. Вип.25. С. 196-201.
Freudenberger H. J. Staff Burnout. Journal of Social Issues. 1974. Vol. 30. Pp. 159-165.
Maslach C., Leiter M. The Truth About Burnout, San Francisco, 1997.