Формування професійної компетентності майбутніх психологів на етапі їх підготовки у ВУЗі

Анотація

Стаття присвячена актуальній темі професійної підготовки майбутніх психологів в умовах сучасного суспільства. Проведено теоретичний аналіз проблеми професійної компетентності у вітчизняних наукових дослідженнях. Розкрито суть поняття у психологічному аспекті, а саме як психологічну систему, що допомагає ефективно виконувати професійну діяльність, як сукупність внутрішніх та зовнішніх ресурсів, що актуалізуються у процесі вирішення проблемного завдання; як внутрішні потенції, що проявляються у ситуаціях, що суперечать попередньому досвіду людини; як якість особистості, що розвивається в умовах постійних змін.
Визначено професійну компетентність, як продукт оцінки результату навчання не прямо витікає з нього, а швидше за все є наслідком саморозвитку майбутнього фахівця, не стільки технологічним компонентом, скільки результатом особистісного зростання, наслідком самоорганізації й узагальнення досвіду особистості. Виокремлено основну властивість професійної компетентності – це можливість її розвитку - постійно змінюється її зміст, структура, складові, потенційні внутрішні утворення, залежно від запиту клієнта, викликів сучасного суспільства, актуальності знань. Запропоновано пріоритетні напрямки професійної підготовки майбутніх психологів як компетентних фахівців у майбутньому: компетентнісний підхід у професійній підготовці - основний акцент зроблено на практико-орієнтованій підготовці та особистісне пропрацювання власних внутрішньоособистісних протиріч; взаємодія викладача і студента, коли викладач виступає в ролі «навігатора» при вирішенні професійних завдань; орієнтація на навчання «впродовж життя»; компютиризаціята діджиталізація освітнього простору; самоорганізація освітнього простору; варіативність форм освіти.
Теоретичний аналіз означеної проблеми дозволив встановити таку особливість професійної компетентності майбутніх психологів, будучи продуктом та результатом навчання, не прямо витікає з нього, а є скоріше наслідком саморозвитку майбутнього фахівця, не стільки технологічним компонентом, скільки результатом особистісного зростання, наслідком самоорганізації й узагальнення діяльнісного та особистісного досвіду.