Емоційна стійкість особистості в умовах війни

Анотація

У статті розглянуто поняття емоційної стійкості особистості в умовах війни. Емоційну стійкість визначено як інтегративну якість особистості, що забезпечує найбільш успішне досягнення цілей діяльності у складному емотивному середовищі. Охарактеризовано емоційну стійкість особистості в умовах війни як здатність протистояти важким випробуванням, усвідомлювати свої чуттєві стани, адекватно та продуктивно їх переживати і вміти самовідновлюватися. Визначено основні підструктурні компоненти емоційної стійкості особистості. До них віднесено психофізіологічні, емоційно-вольові, когнітивно-рефлексивні, адаптивні та соціально-перцептивні. Проаналізовано основні виклики для особистості в умовах війни. Розкрито психологічний вимір війни та розглянуто стадії її переживання через призму життєвих змін та стадій переживання горя: заперечення, злість, агресія, торг, депресія, прийняття. Визначено динаміку емоційної стійкості в умовах війни, що відповідає стадіям переживання війни і включає такі етапи: стрес, емоційна нестабільність та адаптація до нових реалій життя. Розроблено та запропоновано практичні рекомендації психологічної підтримки емоційної стійкості особистості в умовах війни.