Гендерні особливості готовності до романтичних стосунків в юнацькому віці
DOI:
https://doi.org/10.31558/2786-8745.2023.1(2).14Ключові слова:
довіра; задоволеність; кохання; стосункиАнотація
Стаття присвячена проблемі дослідження гендерних особливостей романтичних стосунків в юнацькому віці, зокрема такому аспекту, як задоволеність ними. Актуальність теми обумовлена тим, в що даному віковому періоді тема романтичних взаємостосунків є провідною, водночас образ романтичного багато в чому залежить від суспільних цінностей і еталонів, які домінують в великих соціальних групах в конкретний період часу. Під впливом ЗМІ, соціально-економічних умов, природніх історичних процесів дані уявлення мають тенденцію до постійної трансформації, тому потребують моніторингу. Передбачається, що гендерна складова також вносить свої корективи в ці уявлення. в даному дослідженні був проаналізований рівень задоволеності романтичними стосунками осіб юнацького віку в залежності від гендерного типу. Емпіричним шляхом було встановлено, що існують гендерні відмінності в питанні довіри до партнера, так, маскулінні особи більш схильні довіряти партнеру і є впевненішими в стосунках, в той час, як фемінні особистості сприймають себе як таких, що заслуговують довіри. Маскулінні особи, особливо жінки, відрізняються більшим рівнем емоційної холодності, але в той же час маскулінні особистості більш відповідальні, тому мають вищий рівень готовності до тривалих серйозних стосунків. Додатково було встановлено, що в цілому молодь схильна до романтичності, але жінки є більш прагматичними за чоловіків, особливо з високим рівнем фемінності, також фемінні жінки більш лояльно ставляться до невірності в стосунках. в цілому виявлені гендерні відмінності підтверджують гендерні стереотипи, які панують в суспільстві щодо низької готовності до тривалих стосунків у маскулінних жінок і фемінних чоловіків як вираження небажання брати на себе відповідальність. в той же час молодь не втратила схильність до романтичності.
Посилання
Берн Э. Секс в человеческой любви. М.: Московский кадровый центр, 1990. 113 с.
Ваксютенко П. С. Поняття «кохання» в психології: його види та класифікації. Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. Київ. Вип 10., 2012. С. 229-237.
Екимчик О. А. Когнитивный и эмоциональный и компоненты любви у людей разного возраста: автореф. дисс. … канд. психол. наук: 19.00.13 «Психология развития, акмеология. Москва, 2009.
Іванченко А. О. Психолого-філософський зміст категорії «любов» і її роль у розвитку креативності. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Психологія. 2012. Вип. 43(2). С. 129-140.
Отчич С. В. Стереотипи любовних стосунків у гендерному аспекті. Проблеми сучасної психології. Вип. 27. 2017. С. 369-379.
Поликарпов В. А. Психология первой любви. Минск: Экономпресс, 2002. 208 с.
Руденко А. М. Философско-антропологическая экспликация феномена любви : от классики до постмодерна: автореф. дис. на соискание учен. степ. канд. филос. наук: спец. 09.00.13 «Религиоведение, философская антропология, философия культуры». Ростов-на-Дону, 2007.
Харченко А. С. Феномен любові: філософсько-психологічний аналіз. Вісник Національного університету оборони України. № 1 (44). 2015. С.240-245.
Цветкова Н. А. Гендерные особенности представлений о любви в юношеском возрасте. Теория и практика общественного развития. М.: ООО Издательский дом «ХОРС», 2014.№ 21. С. 318-321.