Психологічні аспекти готовності військовослужбовців до бойових дій

Анотація

В статті розглядаються психологічні аспекти готовності військовослужбовців до бойових дій. Висвітлюються теоретичні аспекти розуміння психологічної готовності до бойових дій та проводиться емпіричне дослідження особливостей психологічної готовності до бойових дій військовослужбовців десантно-штурмових військ на рівні мотиваційних, емоційно-вольових, соціально-психологічних аспектів.
В ході дослідження використовувався наступний методичний інструментарій: Методика «Адаптивність-200», що забезпечила оцінку адаптивності та стійкості до бойового стресу;
- Шкала загальної самоефективності Р. Шварцера та М. Єрусалема, що оцінює впевненість військовослужбовців у власних можливостях подолати труднощі, що виникають під час виконання бойових завдань;
- Методика «Мотивація професійної діяльності» К. Замфір, в модифікації А. Реана для визначення рівня внутрішньої та зовнішньої мотивації до професійної діяльності. Для проведення емпіричного дослідження ми сформували вибірку, до якої увійшли 63 військовослужбовці Збройних сил України, які ще не брали безпосередньої участі у воєнних діях на кордонах та окупованих територіях нашої держави.
Результати емпіричного дослідження показали, що психологічна готовність військовослужбовців до участі в бойових діях є складним, багатокомпонентним явищем, що залежить від ряду особистісних та мотиваційних чинників. Виявлено, що високий рівень адаптивності, внутрішньої мотивації, морально-етичної нормативності, комунікативного потенціалу та самоефективності сприяє формуванню стійкої психологічної готовності до бойових дій. Водночас, негативні фактори, такі як зовнішня негативна мотивація, схильність до девіантної поведінки та суїцидальний ризик, знижують загальну адаптивність та підвищують вразливість до стресу.
На основі отриманих результатів рекомендується впровадження комплексних програм психологічної підготовки військовослужбовців, що включають розвиток внутрішньої мотивації, морально-етичних цінностей, комунікативних навичок та самомотивації та профілактику дезадаптації чи суїцидальних тенденцій, що становитиме перспективу наших досліджень.